ІІІ модуль “Захист прав людини” міжнародного транскордонного проєкту ” Україна-Молдова-шлях до Євросоюзу. Досвід Румунії”
Опубліковано: 12.12 | Новини центру
Румунська етнополітика, законодавство та практика у відносинах з національними меншинами заслуговує на увагу.
Сьогодні в Румунії проживає близько 120 тисяч етнічних українців.
Як задовольняють в Румунії національно-культурниі і мовні потреби українців? Як захищають права національних меншин, яких в Румунії більше двадцяти (албанці, болгари, вірмени, українці. чехи, хорвати, євреї, німці, греки, італійці, македонці, угорці, поляки, роми, ліповани, русини, серби, словаки, татари, турки …)? Як розвиваються міжетнічні відносини між різними нацменшинами? Що означає загальнодержавний День української мови в Румунії? Про це та інше говорили сьогодні на третьому модулі проєкту «Україна – Молдова – шлях до Євросоюзу. Досвід Румунії» разом з Даніеллою Стенкулеску – директором Департаменту з доброчесності Примарії Бухаресту. Отримали чудовий фідбек – маса позитивних відгуків. Насправді дуууже корисна інформація!
Треба врахувати, що впродовж певного періоду ситуація з національними меншинами у Румунії була критичною. Політика режиму Чаушеску була направлена на асиміляцію національних меншин або ж на їх виселення за межі Румунії. Після повалення режиму Чаушеску до влади у Румунії прийшли націоналістичні сили, які теж не особливо переймалися питанням інклюзивності меншин. Лише з часом румунські законодавці почали пропонувати формули за якими національні меншини інтегрувалися до суспільного та політичного життя, що стало природним наслідком вступу Румунії до Євросоюзу.
Сьогодні у відповідності до статті 6, п.1 Конституції Румунії «держава визнає і гарантує представникам національних меншин право захищати, розвивати і самовиражати їхню етнічну, культурну, лінгвістичну та релігійну ідентичність». Група представників національних меншин представлена у керівних органах нижньої палати парламенту і має право на пропорційне представництво у керівництві постійних комітетів палати.
Стаття 120, п.2 Конституції зазначає, що у територіально-адміністративних одиницях, де є значне представництво національних меншин, у відносинах з місцевими органами влади та самоврядування допускається використання мови меншин, згідно з положеннями окремого органічного закону.
Узагальнюючи: румунське законодавство досягло суттєвого прогресу у частині забезпечення прав національних меншин. Особливо це помітно у частині законодавства, що стосується освіти представників національних меншин, питань забезпечення дотримання законодавства про захист прав людини, права національних меншин.
Ми крокуємо в Європу? То ж, давайте використовувати кращий досвід європейських держав. Задля цього і працюємо!
Щира подяка Hanns Seidel Stiftung Ukraine! Колеги! З вами круто. Наближуємо перемогу!
Далі буде!
